Російська державна монополія “Газпром” у вівторок заявила, що вона узгодила з Україною погашення боргу за поставки газу і нібито вирішила суперечку, яка викликала занепокоєння щодо припинення поставок в Європу та додала політичної непевності в Україні.
ВАТ “Газпром” на початку цього місяця заявило, що Україна винна йому $1,3 мільярди (920 мільйонів євро), але прем’єр-міністр Росії Віктор Зубков цього вівторка сказав, що борг сягнув більше $2 мільярдів (1,4 мільярди євро).
Під час показаної по телебаченню зустрічі з прем’єр-міністром України Віктором Януковичем в Москві Зубков заявив, що Україна виплатить $1,2 мільярди (850 мільйонів євро) боргу через переведення газу з підземних сховищ в Україні до “Газпрому” для подальшого експортування.
Залишок у $929 мільйонів (659 мільйонів євро) має бути виплачений компаніям, які постачають газ на український ринок, сказав він.
Щоб з’ясувати більше про теперішній стан відносин між Росією та Україною, Pravda.Ru взяла інтерв’ю у експерта з української політики Маргарити Балмаседи зі Школи дипломатії та міжнародних відносин Університету Сетон Холл та Українського наукового інституту Гарвардського університету.
Pravda.Ru: Російська газова монополія «Газпром» пригрозила Україні припинити поставки газу через борг. Український помаранчевий блок заявляє, що Москва намагається тиснути на Україну, оскільки вона хоче, щоб прем’єр-міністром став Янукович. Чи вважаєте ви, що Росія використовує газ як інструмент впливу на українську політику?
Маргарита Балмаседа: Так, я вважаю, що російський уряд використовує газ як інструмент впливу на внутрішню та зовнішню політику України. Остання криза з “заборгованістю України “Газпрому” в розмірі $1,3 мільярди” є чудовим прикладом цього. Хоча російська сторона вже кілька місяців знала про накопичення цього боргу, який сягне критичної точки наприкінці вересня, питання не перетворилося на “кризове”, поки це не стало політично вигідним.
По-перше, російська сторона не робила з цього питання проблеми під час передвиборчої кампанії, можливо, для того, щоб не вплинути негативно на шанси Януковича на перемогу, давши Блоку Юлії Тимошенко більше зброї проти чинного прем’єра та уряду. У той же час, згадка про це питання саме тоді, коли відбуваються переговори про створення коаліції, є спробою вплинути непрямим шляхом на результат цих переговорів. Не кажучи вже про той факт, що саме в цьому місяці мають відбутися переговори щодо постачання газу в Україну на 2008 рік, а винесення цієї кризи на передній план саме зараз – це спосіб тиснути на українську сторону.
Тому російський уряд справді використовує енергоносії як інструмент політичного впливу в Україні, як він це робив, починаючи з 1994. Але не треба забувати, що, окрім політичних цілей, тут замішано багато економічних інтересів, включаючи деякі пов’язані з корупцією, а також те, що деякі гравці з українського боку отримали стільки ж вигоди, скільки діячі з російського боку. (Я детально висвітлюю це питання в своїй книзі “Енергетична залежність, політика та корупція в колишньому Радянському Союзі: російська сила, прибутки олігархів та неіснуюча українська енергетична політика. 1995-2006”, (RoutledgeCurzon, 2007), яка вийде цього місяця.)
Я маю додати, що загалом те, як зіграла остання газова криза, дуже турбує. Мені чітко зрозуміло, так само як українським енергетичним експертам, що це не борг української держави, а приватний борг “РосУкрЕнерго”, тому надзвичайно турбує, що український уряд вирішив ставитись до нього як до державного боргу. Крім того, раптове збільшення цього боргу з $1,3 до $2 мільярдів підказує, що відбуваються якісь непрозорі оборудки. Саме з цього приводу Блок Юлії Тимошенко звернувся до РНБО із проханням терміново вивчити це питання.
Pravda.Ru: Чи вважаєте Ви, що перемога на виборах помаранчевого блоку є кроком до демократії в Україні? Чому?
Маргарита Балмаседа: Це крок до демократії в тому розумінні, що населення сказало чітке “ні” двом партіям, які, подобаються вони нам чи ні, мали відношення до непрозорих оборудок в Україні, включаючи енергетичні відносини. Зокрема, успіх Блоку Юлії Тимошенко, який проводив кампанію, закликаючи до відмови від газової угоди з Росією від січня 2006, каже про відкрите “ні”, яке висловили люди такому способу ведення бізнесу.
Більш узагальнено, збільшення підтримки Тимошенко у деяких центральних частинах країни свідчить про ширшу тенденцію, за якою можуть пом’якшуватись деякі регіональні розбіжності у політиці, а це є позитивним зрушенням для України.
Pravda.Ru: Як могли б вплинути результати цих виборів на українсько-російські та українсько-американські відносини?
Маргарита Балмаседа: Якщо до влади прийде уряд Тимошенко, є всі шанси, що вона відмовиться від газової угоди з Росією від січня 2006, яка включає посередницьку кампанію “РосУкрЕнерго”. У цьому випадку доведеться переглянути енергетичні відносини з Росією, посередниками та середньоазіатськими країнами-виробниками. Це могло б торкнутися важливих політичних та економічних питань з обох боків кордону.
Що стосується відносин з США, я очікую, що вони певним чином покращаться в разі приходу до влади помаранчевої коаліції, але я не думаю, що вплив буде надто значним. За винятком питання НАТО, Янукович намагався представити себе та діяти як людина, котра розуміє, що, зрештою, інтереси України лежать в тіснішій інтеграції з західними інституціями (з його точки зору, переважно західноєвропейськими).
Підготував Олександр Тімошик
Переклад з англ. tymoshenko.com.ua
