На думку німецького видання Die Welt, врегулювати політичну кризу в Україні Ющенку так і не вдалося.
"Зусилля політичних партій і Президента Віктора Ющенка по врегулюванню політичної кризи в Україні... не увінчалися успіхом. Опівночі закінчився відведений Конституцією країни термін, протягом якого Президент країни Віктор Ющенко повинен був або висунути на посаду прем’єр-міністра свого супротивника Віктора Януковича, який колись не став Президентом, або розпустити парламент. Після того, як завершилися переговори з усіма партіями, Президент виступив з телевізійним зверненням до народу. Ющенко – прихильник компромісів і переговорів, а не швидких рішень, – вичерпав свій час для маневрування до останньої хвилини. Депутати-супротивники загрожували йому імпічментом, якщо він зважиться на розпуск парламенту. Тому далі події розвивалися так, що навіть колишній Президент Леонід Кучма залишився б задоволеним", – пише газета, зазначаючи що у політичних маневрах і торгах у хід знову пішли хабарі.
Коментуючи підписаний політичними силами "універсал єдності", Die Welt наголошує, що різниця між першим і підсумковим варіантами документу очевидна: "Якщо в проекті Ющенка говориться про "незмінний зовнішньополітичний курс", вступ у СОТ "до кінця 2006 року", про плани створення зони вільної торгівлі з ЄС і "План дій щодо вступу до НАТО", то у варіанті лідера Партії регіонів йдеться про "співпрацю з НАТО на взаємовигідних умовах, і вирішення питання про вступ до НАТО на референдумі. Крім того, партія Януковича вимагає інтеграції у Єдиний економічний простір з Росією, Білоруссю та Казахстаном".
Женевська Le Temps відзначає, що рішення Ющенка "відправило у забуття останні залишки Помаранчевої революції, яку так звеличував Захід".
Американська The Wall Street Journal побоюється, що Янукович навряд чи змінить свої позиції, незважаючи на формальну згоду дотримуватися курсу Президента Ющенка.
"Час Помаранчевої революції завершився поверненням Віктора Януковича, призначення якого на пост прем’єр-міністра повністю розбиває надії країни на швидку інтеграцію з Європою і Заходом. Цей крок служить нагадуванням Заходу про те, що вільні вибори у неспокійних країнах не гарантують прозахідний результат", – йдеться у статті.
"Президент України Віктор Ющенко сказав, що призначення його колишнього супротивника на посаду голови уряду є єдиним способом об’єднати глибоко розколоту країну, однак його партія рухається до розпаду, а країна продовжує роздиратися політичними протиріччями, – пише газета. – Янукович погодився підписати меморандум про національну єдність, що зберігає основні положення прозахідного курсу, однак його повна відмова від колишніх позицій навряд чи можлива, беручи до уваги те, що його підтримує Кремль і Росія пильно спостерігає через його плече".
"Кульмінацією тривалої кризи" в Україні вважає призначення Януковича мадридська El Pais. Цей крок дав життя широкій коаліції всупереч законам природи, тоді як нові вибори могли покласти край політичній кар’єрі Ющенка, який втратив популярність у виборців, відзначає видання.
"Уряд, сформований Януковичем, не буде відповідати європейським устремлінням України, – вважає газета, – але немає сумнівів у тому, що Київ зможе отримувати російський природний газ за гарною ціною".
Будапештська Népszabadság називає успіх Януковича "тріумфом путінської Росії", однак не квапиться пророкувати подальший розвиток подій. "Чи залишиться у виграші українська економіка, чи стабілізуються поставки енергоносіїв, чи отримає Україна доступ на російські ринки?" – ці питання видання залишає без відповідей.
Французька Le Temps зауважує, що "достатньо подивитися на сповненого ентузіазмом посла Росії в Україні, щоб оцінити значення нинішнього повороту подій".
"Погодившись із кандидатурою свого проросійського суперника Віктора Януковича на посаді прем’єр-міністра, Президент України Віктор Ющенко відкинув останні спогади про Помаранчеву революцію, яку так звеличують на Заході, – пише газета. – Для лідера Помаранчевої революції, дискредитованого сьогодні в очах населення, нові вибори могли стати ганьбою".
Прихід Януковича до влади в Україні ще більше зміцнить позиції Росії, яка саме зараз знову набуває статусу енергетичної супердержави, підкреслює французьке видання.
"Є й глибші мотиви, що пояснюють ефектне повернення проросійського лідера Партії регіонів, – додає Le Temps. – Після падіння Берлінської стіни посткомуністичні країни часом тішили себе ілюзіями і не виробили імунітету проти повернення до справ політиків, близьких до Москви. Україна не стала виключенням".
Румунська Cotidianul проводить паралель між подіями в Україні й на Кубі, де беззмінний президент Фідель Кастро відійшов від керівництва країни через проблеми зі здоров’ям.
"Тоді як на іншій стороні земної кулі один з останніх комуністичних бастіонів впав у кому разом із його засновником, у самому центрі Європи до влади повертається комуністична партія. Повертається не шляхом кровопролитної революції, а через боягузтво українського Президента", – вказує газета.
Британська The Times називає останні події на українській політичній арені катастрофою для Ющенка: "Яскраве світло Помаранчевої революції обернулося брудною й горілою помаранчевою тінню – Президент Ющенко був змушений допустити до контролю над урядом свого головного супротивника... І для Ющенка це катастрофа".
"Те, що відбувається зараз, для України навряд чи краще за абсолютний параліч останніх чотирьох місяців, – відзначає видання. – Крім того, нинішня ситуація може призвести до паралічу й у майбутньому, оскільки спрямованість обох Вікторів така, що країну напевно потягне в різні сторони. Корінь проблеми нікуди не зник: Україна як була, так і залишається неоднорідною країною, що розривається між близькістю з Європою і з Росією".
Значення зробленого Україною повороту важко переоцінити, підкреслює The Times, нагадуючи: "Два роки тому Ющенко позбавив Януковича влади, коли той займав украй проросійські позиції й уособлював у собі весь безлад, що творився в Україні старим режимом Леоніда Кучми. На знак протесту проти шахрайства на виборах на сковані морозом і засипані снігом вулиці вийшли сотні тисяч людей – і стояли удень і вночі. У ті дні Ющенко в один момент став улюбленцем Заходу, а його обличчя, спотворене, як усі вважали, в результаті отруєння, стало символом того, наскільки велике бажання громадян колишнього Радянського Союзу скинути з тронів своїх старих правителів".
"Однак зрештою Ющенко виявився насправді "тим, хто робить королів"* – виявилося, що йому легше домовитися з колишнім ворогом, ніж із колишнім союзником", – підсумовує газета.
Німецька Main-Echo наголошує: "Українські політики тепер, звісно, розмірковують про обмеження, які на них накладає демократія. Звичайно, так само добре відомо і те, що політика є далеко не чистою справою і не в одному лише Києві. І все ж таки й за кордоном рідко траплялося, коли до сподівань такого незліченної кількості людей ставилися настільки зневажливо".
* Kingmaker – "той, хто робить королів" (англ.). Цей політичний жаргонізм історично сходить до Війн Червоної та Білої Троянд (1455-1485) в Англії. "Тим, хто робить королів" був прозваний Річард Невілл, 16-й граф Уорвікський (1428-1471). У 1461 році Невілл, на той час один з найбагатших людей Англії, допоміг Едуарду IV Йорку скинути Генріха VI Ланкастера. У 1469 році, посварившись із королем, він же сприяв відновленню монархії Генріха VI.
Переклади – BBCRussian.com, ИноСМИ, ИноПресса, UK2watch, DW
