Юлія Тимошенко разом із депутатом своєї фракції Ольгою Боднар внесла до Верховної Ради проект закону про внесення змін до закону "Про статус народного депутата України" щодо скасування депутатських пільг (№1058-2).
У пояснювальній записці автори зазначають, що чинний закон "Про статус народного депутата України" передбачає значну кількість соціально не обґрунтованих пільг для народних обранців, серед яких, зокрема, безкоштовні житло, проїзд, лікування, відпочинок, перевезення багажу, паркування автомобілів, а також великі розміри різноманітних матеріальних виплат.
"Це створює напругу в суспільстві та лягає значним тягарем на Державний бюджет України", – наголошують вони, пропонуючи скасувати необґрунтовані соціальні пільги народним депутатам та спрямувати зекономлені бюджетних кошти на виконання більш нагальних соціальних програм.
Зокрема, Тимошенко і Боднар вимагають скасувати передбачену діючим законом виплату "матеріальної допомоги на оздоровлення у розмірі подвійної місячної заробітної плати" для депутатів, що йдуть у щорічну оплачувану відпустку, а також "грошової допомоги в розмірі 12 місячних посадових окладів працюючого народного депутата за рахунок бюджетних призначень на забезпечення діяльності Верховної Ради" для депутатів, що виходять на пенсію.
Пропонується також виключити положення, що передбачають для депутатів-пенсіонерів "право безоплатного проїзду на території України один раз на рік (у прямому і зворотному напрямках) залізничним, водним, повітряним або автомобільним міжміським транспортом" та "забезпечення транспортом для поїздки в лікарню, поліклініку та інших потреб у зв’язку із оздоровленням та лікуванням при ліміті використання автомобіля не більше десяти годин на місяць за рахунок бюджетних коштів".
Зайвими для працюючих депутатів Юлія Тимошенко вважає "право безоплатного проїзду на всіх залізничних, автомобільних, повітряних, водних внутрішніх шляхах сполучення, а також на всіх видах міського пасажирського транспорту (за винятком таксі)... за рахунок бюджетних призначень на забезпечення діяльності Верховної Ради", "право на безкоштовний провіз ручного багажу", "право на безкоштовне паркування автомобіля на всій території України", а також "безкоштовне забезпечення медичним обслуговуванням та путівками для санаторно-курортного лікування".
Пропонується вилучити положення про "створення народним депутатам умов для підвищення професійного рівня, а саме: підвищення кваліфікації, навчання у навчальних закладах, у тому числі магістратурах та аспірантурах, вивчення іноземних мов у вільний від виконання депутатських обов'язків час за рахунок бюджетних призначень на забезпечення діяльності Верховної Ради".
Щодо належних житлових умов для народних обранців, Юлія Тимошенко вважає достатнім "право на отримання від Верховної Ради службового жилого приміщення виключно на строк їхніх повноважень".
Вилучити пропонується положення про "право на отримання одноразової грошової компенсації витрат для створення належних житлових умов", яка "народному депутату виплачується одноразово у розмірі вартості житла для нього та членів його сім’ї, які проживали разом з ним на день його обрання", та можливість пільгового отримання ним "жилого приміщення для постійного проживання".
Що стосується службового житла для депутатів, Юлія Тимошенко вважає зайвою нині діючу умову про його обов’язкове розташування поблизу адміністративних будинків Верховної Ради і пропонує додати положення про те, що "під час проживання у службовому житловому приміщенні народний депутат здійснює оплату комунальних послуг за рахунок власних коштів".
Прийняття цього закону дозволить скоротити видатки Державного бюджету України, що спрямовуються на фінансування пільг депутатам парламенту, зменшити соціальну напругу у суспільстві, зумовлену необґрунтованими соціальними гарантіями, що надаються народним обранцям, та спрямувати зекономлені бюджетні кошти на виконання більш нагальних соціальних програм.
