Шановний пане Президенте України!

Я прочитала текст Вашого ультиматуму на мою адресу стосовно умов нашого повернення в коаліцію демократичних сил

На це хочу відразу сказати, що

наша політична сила не виходила зі складу коаліції демократичних сил і ніколи не вийде. Незважаючи на ті складні умови, які Ви створили для коаліції і на всі Ваші зусилля з її розвалу, вона досі існує. Тому говорити про наше повернення, меншою мірою, дивно і незрозуміло. Відтак, здається, я маю безумовне моральне право просити Вас повернутися до коаліції демократичних сил без жодних ультиматумів та шантажу.

А тепер по-суті Ваших вимог.

По-перше, наша оцінка ситуації стосовно подій в Грузії була чіткою і зрозумілою з першого його дня. Вона повністю координується з позицією Європейського Союзу і базується на безумовному визнанні територіальної цілісності Грузії, її незалежності та суверенітету. А також – на повній підтримці плану врегулювання конфлікту, проголошеному президентом Франції Ніколя Саркозі. Висновок такий: нам нічого не треба міняти у нашій позиції.

Якщо у Вас є якась інша оцінка цих трагічних подій, було б цікаво її почути.

По-друге, мені незрозумілі Ваші закиди стосовно начебто неконституційності законів, ухвалених Верховною Радою України 2 вересня 2008 року. Мушу Вас проінформувати, що всі ці закони цілком конституційні. Більше того, ухвалення саме цих законів міститься у Ваших передвиборчих обіцянках як кандидата в Президента України у 2004 році.

Якщо ж, на Вашу думку, деякі положення цих законів не відповідають Основному закону України, то Ви як Президент України маєте повне право звернутися до Конституційного Суду і оскаржити ті положення, які Ви вважаєте неконституційними, у встановленому законом порядку, а не виходити з коаліції демократичних сил, руйнуючи майбутнє України.

Окрім того, шановний Вікторе Андрійовичу, хочу додати наступне.

Коли б я думала не про державні інтереси, а лише про наступну президентську кампанію, як це робите Ви, я теж могла б висунути Вам сотню ультиматумів.

Наприклад:

- вибачитися переді мною та Урядом коаліції демократичних сил за абсурдні звинувачення у державній зраді і різноманітні Ваші фантазії стосовно „кремлівських сценаріїв”;

- повернути до коаліції демократичних сил депутатів-біженців – Рибакова та Бута, які виведені зі складу коаліції за прямою вказівкою керівника Вашого секретаріату і за погодженням з Вами

- зняти Вашу блокаду в Верховній Раді України на всі реформаторські законодавчі ініціативи уряду;

- скасувати укази, якими були заблоковані всі постанови та ініціативи Кабінету Міністрів щодо наповнення Державного бюджету, проведення чесної приватизації, антиінфляційних та антикорупційних заходів...

І це - лише на перший погляд, вже не кажучи про повну історію наших стосунків за останні вісім місяців.

Однак, Вікторе Андрійовичу, я Вам не ставлю жодних ультиматумів, позаяк знаю, що природу деяких людей змінити неможливо.

Я все ж закликаю Вас повернутися до коаліції демократичних сил, якщо Україна значить для Вас більше, ніж президентські вибори.

З повагою і надією на співпрацю

Прем’єр-міністр України
Юлія Тимошенко