Джуді Демпсі,
International Herald Tribune
КИЇВ, 30 листопада. В Україні, де на зміну надіям торішньої "помаранчевої революції" прийшли відчуженість й економічний параліч, спірний і полум'яний екс-прем'єр-міністр Юлія Тимошенко планує своє політичне повернення в результаті парламентських виборів у березні наступного року.
Лише за 2 місяці після того, як Президент Віктор Ющенко звільнив її з поста прем'єр-міністра, Тимошенко принишкла, але як і раніше сповнена рішучості, сподівається створити альянс за розрахунком із другим лідером "помаранчевої революції" для того, щоб, говорить вона, перешкодити поверненню у владу колишніх суперників і дати новий старт реформам.
"Я хочу вступити в коаліцію з Ющенком, але не з одіозними людьми з його оточення", - сказала сорокап'ятирічна Тимошенко, яка за час свого восьмимісячного перебування на посту прем'єр-міністра нерідко зіштовхувалася з Ющенком, критикуючи його за те, що той не зумів приборкати владу олігархів або викоренити корупцію.
"Ця група людей, які скористалися гаслами "помаранчевої революції", щоб прийти до влади, а потім використовували цю владу, щоб задовольнити свій апетит, перешкодила реальному союзу між мною й Ющенком, - сказала Тимошенко під час інтерв'ю у приміщенні своєї партії "Батьківщина". - Я вважаю, що Президент щирий у своєму бажанні принести користь Україні".
Ющенко публічно не відреагував на пропозицію Тимошенко. Згідно до реформ, які з січня майбутнього року, ще до березневих виборів, зроблять Україну більшою мірою парламентською демократією, Ющенко втратить значну частину своїх владних повноважень.
По суті, йому належить зробити вибір: об'єднатися з Тимошенко і погодитися на призначення її знову прем'єр-міністром, поки він намагається знайти достатньо сильного союзника на цей пост у власному таборі, або погодитися на те, що ця посада відійде його суперникові, Віктору Януковичу, чия підстроєна перемога на президентських виборах минулого року прискорила "помаранчевої революцію" і подальший тріумф Ющенка в ході повторних виборів.
Янукович зараз проводить розумну кампанію за голоси тих, хто розчарований відсутністю серйозних реформ, протягом року, що минув.
Сполучені Штати і Європейський Союз покладали на Ющенка і Тимошенко великі надії, вважаючи, що ці двоє зможуть повести Україну до демократії і забезпечити стабільність цій стратегічно важливій країні, затиснутій між ЄС і Росією.
Після багатьох років корупції при колишньому Президенті Леоніді Кучмі і його прем'єр-міністрі Януковичеві представники Заходу і багато українців сподівалися на новий старт.
Проте у минулі кілька місяців аутсайдери з відчуттям розчарування і майже невіри спостерігали за тим, як ці два герої "помаранчевої революції" ведуть люті спори через темпи реформ.
Внутрішня боротьба дозволила перегрупуватися підтримуваному Росією Януковичу і його українській Партії регіонів. Коли минулого тижня українці відзначали першу річницю "помаранчевої революції", Тимошенко попередила про можливе повернення до влади Януковича.
"Сьогодні, - сказала Тимошенко, - Янукович має всього лише шанс. Якщо ми нічого не зробимо, то у нього з'явиться 100-процентна можливість виграти". Для того, щоб цьому запобігти, сказала Тимошенко, вона готова на час проведення виборів сформувати стратегічний альянс з партією Ющенка "Наша Україна".
Тимошенко набула політичного досвіду у середині 1990-х років, коли управляла своєю компанією "Єдині енергетичні системи України", що коштує багатьо мільярдів доларів, а також пізніше, коли була заступником прем'єр-міністра і відповідала за енергетичний сектор, і коли вона вступила у відкрите протистояння з кількома олігархами. Вона звинувачує у своїй відставці, незважаючи навіть на те, що вона і Ющенко мали письмову угоду про розподіл влади, деяких з тих самих безмежно багатих і впливових бізнесменів.
Після виборів, згадує Тимошенко, Ющенко запросив її "для відвертої розмови". "Він мені сказав, що не хоче дотримуватися колишньої угоди. Він відчував би себе комфортніше, якби я відмовилася (від поста голови уряду). Тоді він призначив би прем'єр-міністром Петра Порошенко", - сказала вона.
Порошенко, олігарх, інтереси якого охоплюють кондитерську справу, суднобудування і засоби масової інформації, підтримав кампанію по обранню в Президенти Ющенка. Ці дві люди знаходяться в дуже тісних стосунках. Вони є хрещеними батьками дітей один одного.
Тимошенко сказала, що Ющенко змінив свою думку, коли в день своєї інавгурації 23 січня 2005 року відправився на Майдан Незалежності. "Там натовп скандував "Юля! Юля!" Президент зрозумів, що було б нерозумно призначати Порошенка в мить, коли суспільство висловлює інше бажання", - сказала Тимошенко.
Тимошенко сказала, що на посту прем'єр-міністра у неї не було можливості безперешкодно боротися з корупцією або реприватизирувати підприємства, які нерідко продавалися за цінами нижче ринкових або олігархам, що підтримували Кучму.
Ющенко був обережнішим, не бажаючи накликати на себе помсту. Тимошенко побачила в цьому ознаку того, що Ющенко не готовий вести війну з олігархами або ослабляти їхню хватку на горлі держави.
"Ті, хто контролював металургію, енергетику і нафтопереробку, об'єднали свої сили, іноді вступаючи в союзи з найодіознішими російськими олігархами з Російської Федерації, і спробували заблокувати реприватизацію", - сказала Тимошенко.
Не дивлячись на те, що, згідно її твердженням, відносно неї робилися спроби залякування й підкупу, Тимошенко вдалося реприватизувати металургійний комбінат "Криворіжсталь", що належав олігархам Рінату Ахметову і Віктору Пінчуку, зятеві Кучми. Минулого місяця комбінат був проданий за 4,8 млрд дол., тобто за суму, в 6 разів більшу, ніж ціна первинного продажу минулого року.
Тимошенко сказала, що це можна вважати лише початком її спроб позбавити олігархів влади.
"Ми працюємо над моделлю майбутніх реприватизацій, - сказала вона. - Деякі пропонували мені величезні хабарі, намагаючись, в принципі, купити мене. Майже щодня на мене здійснювався величезний тиск, щоб перешкодити мені грати конструктивну роль. Це, по суті, була війна".
Економічні радники Ющенка, які здатні критикувати Президента не менше, ніж вони критикували Тимошенко, сказали, що Тимошенко не принесла блага економіці.
"Як прем'єр-міністр Тимошенко проводила популістську політику, підвищуючи пенсії і соціальні виплати", - сказав під час недавнього інтерв'ю директор Інституту економічних досліджень і політичних консультацій Ігор Бураковській. У перші 8 місяців 2005 року доходи громадян, підтримувані державними виплатами, збільшилися на 24,5% в порівнянні з аналогічним періодом попереднього року. Інфляція складає 13,9%.
Коли її запитали, чи не була вона популісткою і чи не підвищила вона соціальні виплати населенню як частину своєї заявки на березневі вибори, Тимошенко це відкинула.
"Я вважаю, що вперше в історії України я виконала мої обіцянки, - сказала вона. - Нам, не дивлячись на нашу соціальну політику, вдалося утримати під контролем інфляцію. Саме це й обіцяв Президент. Але внаслідок того, що з самого моменту мого призначення робилися спроби мене звільнити, цей стереотип популістки був використаний моїми недругами, щоб виправдати власні дії".
Тимошенко заявляє, що, якщо її виберуть, вона готова відновити боротьбу з олігархами, оскільки на посту прем'єр-міністра з розширеними владними повноваженнями у неї будуть розв'язані руки.
"Чим менше держава втручається в ринкові відносини, тим краще, - сказала Тимошенко. - Посилення втручання держави заохочує корупцію. Воно веде до порочного союзу чиновників і олігархів".
"Чим більше ринкових відносин ми внесемо до економічної області, тим важче бути процвітати корумпованим інтересам", - сказала вона.
"Ми дали обіцянки "помаранчевій революції" здійснити реформи. Моє гасло на майбутню виборчу кампанію "Рухатися далі!".
Переклад з англійської - іноСМІ. Оригінал статті доступний на сайті IHT.
