Вчителі дніпропетровської школи № 75 завжди з задоволенням і гордістю згадують свою кращу ученицю, охоче розповідають про її успіхи в навчанні, спорті, участь в шкільному самоврядуванні. А однокласникам вона запам'яталася як володарка найкрасивішої шкільної форми.

Кілька років тому пішла з життя класна керівниця Юлії Володимирівни, викладачка української мови і літератури – Таміла Семенівна Фурман. Але в її особистому сімейному архіві досі зберігаються зворушливі листи, які впродовж багатьох років писала улюбленій вчительці Юлія Володимирівна. Сьогодні в школі ще працюють 6 вчителів, які добре пам'ятають дитинство майбутнього політичного лідера.

“Юля була редактором шкільної стінгазети, писала сценарії до різних тематичних заходів або шкільних вечорів, - згадує директор школи Лариса Іванівна Жмако, - Лідер класу, вона перш за все запам'яталася нам своєю надзвичайною працездатністю. Адже окрім школи, вона займалася спортом, брала участь в шкільному самоврядуванні, була постійним гравцем конкурсів – “Нумо дівчата”.

“А ще їй не було рівних в змаганнях з легкої атлетики й гімнастики, - додає викладачка фізкультури Людмила Василівна Чечет, - вона виступала навіть за честь школи і майже завжди перемагала”.

Однокласник Юлії Володимирівни - Андрій Борисенко, котрий сидів з нею за однією партою, мрійно посміхається, згадуючи шкільне дитинство. “Вона подобалася багатьом хлопчиськам з нашого класу, але перевагу не віддавала нікому. Я пам'ятаю, що ми навіть билися за право проводити її додому. Але більше всього запам'яталося те, що вона запросто давала списувати домашні завдання з математики, і завжди допомагала на контрольних. Причому на відміну від інших відмінниць не вимагала за це ні морозива, ні цукерок. Дуже любила коржики з маком і сирні запіканки”.

З однаковою легкістю школярка Юля засвоювала математику і військово-стройову підготовку, писала твори з літератури і збирала за встановлені 45 секунд автомат Калашникова. “Вона була допитливою дитиною і не боялася ставити питання вчителям, іноді навіть перетворюючи уроки на диспути, - продовжує директор школи, - і цим Юлечка помітно відрізнялася від інших дітей”.

Однокласниця Ірина Федорова розповіла, що у десятикласниці Юлі в школі була найкрасивіша шкільна форма. “Тоді всі шкільні плаття були на один фасон – коричневі, по коліна. Але у Юлі плаття було подовжене з дуже красивими складками-бантовками і фартух з крильцями. Ми їй навіть заздрили”, - посміхається Ірина.

Директор школи каже, що величезна заслуга в успіхах Юлії Володимирівни належить її мамі – Людмилі Миколаївні Тєлєгіній, яка всі сили віддавала вихованню дочки. “Вона часто приходила в школу, постійно цікавилася успіхами дочки, водила її на каток, учила її акуратності й працьовитості. У них були дуже теплі стосунки між собою”.

За матеріалами газети "Сегодня"